Війна очима дітей

Є речі, які не потребують перекладу. Дитячий малюнок — одна з них.

Кілька років тому сотні українських дітей взяли до рук олівці та фарби, щоб розповісти про те, що змінило їхнє життя. Так народилася ініціатива Благодійного фонду «Магічні крила» «Війна очима дітей» — конкурс, у якому дитячі малюнки стали не просто творчими роботами, а щирим свідченням української реальності.

Історія цих малюнків на цьому не завершилася. Вони вирушили у подорож світом — аби люди в різних країнах могли побачити війну такою, якою її бачать українські діти.

У конкурсі взяли участь 540 дітей, чиї батьки захищають Україну. Серед них — 167 дітей із Трускавецької громади.

За кожним малюнком — особиста історія. Хтось малював тата, який захищає країну. Хтось — свій дім, до якого хочеться повернутися. Хтось — Україну, якою бачить її після Перемоги.

Ці роботи особливо цінні саме тому, що вони щирі. Діти не намагалися створити «правильну» картину про війну. Вони просто показали світ таким, яким його відчувають.

Роботи учасників не залишилися лише в межах конкурсу. Їх побачили далеко за межами України.

Малюнки дітей із Трускавецької громади експонувалися у Швеції, Норвегії та Данії. У Швеції та Норвегії виставки проходили у публічних бібліотеках великих міст, а в Данії — у виставкових залах картинної галереї.

Згодом ця мандрівна виставка вирушила ще далі — до США, у Лос-Анджелес, штат Каліфорнія.

Так малюнки, створені українськими дітьми, отримали можливість розповісти свою історію людям, які живуть за тисячі кілометрів від України. І в цьому — особлива сила мистецтва. Воно дозволяє побачити війну не лише через цифри, новини чи статистику, а через дитячі очі.

Знаєте, ми, дорослі, бачимо війну через зведення новин, фронтові карти, гул ракет, постійні втрати та складні рішення. Але діти відчувають її зовсім інакше — для них вона складається з дрібних, але дуже болючих речей.

Це коли тато більше не обіймає зранку, бо він десь далеко.
Це той самий страх, коли сирена розриває тишу серед ночі.
Це коли доводиться збирати улюблені іграшки в один рюкзак і їхати казна-куди від власного дому.
І, зрештою, це одна-єдина мрія — про найзвичайніший день, у якому просто немає страху.

Саме тому виставки дитячих робіт за кордоном мають значення, яке виходить далеко за межі мистецької події. Вони нагадують світові: війна в Україні — це не абстрактний конфлікт. Вона щодня впливає на життя дітей.

Як зазначав настоятель православної парафії святого Агапіта Печерського в Трускавці отець Петро Потоцький, світ має бачити, чим живуть українські діти, і не втомлюватися допомагати Україні.

Ще одним продовженням ініціативи став календар на 2023 рік, до якого увійшли 216 дитячих малюнків — по 18 на кожен місяць.

Календарі поширювалися у різних країнах світу, а зібрані кошти спрямовувалися на підтримку Збройних Сил України.

Таким чином дитяча творчість стала не лише способом розповісти світові правду про війну, а й інструментом допомоги тим, хто захищає Україну.

Конкурс «Війна очима дітей» був започаткований напередодні свята Миколая Благодійним фондом «Магічні крила» за благословення та підтримки Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія.

До реалізації ініціативи долучилася Трускавецька міська рада, а також Трускавецький центр соціальних служб, служба у справах дітей, старости сіл громади, школи, дошкільні та позашкільні заклади. Але найважливішими учасниками цієї історії залишаються діти.

Їхні малюнки продовжують жити, подорожувати та говорити там, де інколи не вистачає слів. Від Трускавця — до Скандинавії, від Скандинавії — до Сполучених Штатів.

Бо світ має знати, якою ціною Україна виборює своє майбутнє. І чути голос її дітей.